Туберкульоз: погляд із середини проблеми

У березні Україна зазвичай згадує про хворих на туберкульоз. Пов'язано це із Міжнародним днем боротьби з туберкульозом, який відзначають 24 березня. Фахівці попереджають: сьогодні туберкульоз - це вже не хвороба бідних, як було раніше. А визначати його за допомогою флюорографії - вчорашній день.

Стереотип про те, що на туберкульоз хворіють тільки соціально обділені верстви населення, не працює. Навпаки, напружений темп життя, стреси, перебування в місцях скупчення народу характерні для успішних людей. І вони ж, фактори ризику для хвороби. На туберкульоз хворіють всі, в тому числі і дуже багаті люди.

Туберкульоз – одне з найпоширеніших і найзагрозливіших захворювань сьогодення. Веде себе агресивно, вражає всі вікові і соціальні групи населення в їх найбільш працездатний і репродуктивний вік, негативно діє і на дітей та підлітків.

Поширення туберкульозу становить загрозу національній безпеці країни, є однією з причин втрати працездатності, здоров’я, причиною інвалідності та смертності населення, свідчить про проблеми бідності, соціальної нерівності та потребує постійного збільшення обсягу видатків з державного бюджету.

Кожні п'ять секунд у світі туберкульозом захворює одна людина, кожні 15 секунд - одна помирає. Буквально на днях Всесвітня організація охорони здоров'я розповсюдила сумну інформацію: у світі тільки за останній рік на туберкульоз захворіло майже 9 млн людей, а 1,4 млн померли. За словами експертів та медиків, багатьом інфікованим нинішні ліки та препарати просто не допомагають. А перші результати дослідження вакцин нового покоління стануть відомі тільки в наступному році. «За останні 17 років вдалося врятувати більше 20 млн чоловік. Але ситуація хибна. В даний момент світ стоїть на межі: або туберкульоз буде переможений, або він уб'є людство. Фінансування - одна з головних проблем у всіх без винятку країнах», - йдеться у повідомленні Всесвітньої організації охорони здоров'я.

В Україні ситуація не краща. Наша країна посідає сьоме місце в Європі за рівнем захворюваності і входить до тридцяти країн, де ця інфекція найбільш поширена. Епідемію туберкульозу в Україні визнали 15 років тому. Відтоді від цієї хвороби померло більше 150 тисяч людей. Днями в МОЗ заявили, що за останні кілька років рівень захворюваності на туберкульоз серед дітей зріс на 18%.

Зараз найгостріша проблема в Україні – це резистентний і мультирезистентний туберкульоз. Резистентний – це стійкість організму до одного препарату, мультирезистентний – до всього першого ряду або до декількох з них. Існує також широка препаратна стійкість і тоді взагалі не зрозуміло, чим цю хворобу лікувати. Якщо людина вже має стійкий мультирезистентний туберкулоз, то вона може заразити іншу людину відразу стійкою до ліків паличкою. І виходить, що у людини туберкульоз виникає вперше вжитті, але він відразу не боїться ліків і лікувати його треба вже препаратами другого ряду", - зазначила старший фахівець департаменту політики та адвокації Всеукраїнського благодійного фонду "Коаліція ВІЛ-сервісних організацій" Ольга Цвілій.

Високий рівень захворюваності та поширення мультирезистентного туберкульозу зумовлений несвоєчасним виявленням і неналежним лікуванням хворих на заразну форму туберкульозу, недостатнім фінансуванням, кадровою кризою, недосконалістю лабораторної мережі з мікробіологічної діагностики туберкульозу, низькою мотивацією населення до своєчасного звернення за медичною допомогою та недостатнім доступом уразливих верств населення до медичних послуг.

У бактерії, що викликає туберкульоз, може розвиватися стійкість до протимікробних препаратів, які використовуються для лікування хвороби. Туберкульоз з множинною медикаментозною стійкістю - це туберкульоз, який не реагує, щонайменше, на ізоніазид і рифампіцин, два найпотужніших протитуберкульозних препарати. З кожним роком реєструється все більше випадків туберкульозу з множинною медикаментозною стійкістю. Про це повідомляє  АМН з посиланням на прес-службу ВООЗ.

За повідомленням, основною причиною розвитку множинної медикаментозної стійкості є неправильне ведення туберкульозу. Більшість випадків туберкульозу виліковні за умови суворого дотримання шестимісячного курсу лікарської терапії, що надається пацієнтам за підтримки і під наглядом. Неналежне або неправильне використання протимікробних препаратів або використання неефективних лікарських форм може призводити до розвитку медикаментозної стійкості. Наявність і дотримання суворих нормативно-правових актів з метою забезпечення прийнятного ефективного лікування туберкульозу може сприяти успішній боротьбі з туберкульозом з множинною медикаментозною стійкістю.

В деяких країнах лікувати туберкульоз з множинною медикаментозною стійкістю стає все складніше. Варіанти лікування обмежені, а рекомендовані ліки не завжди доступні. У деяких випадках розвивається туберкульоз із ще більшою медикаментозною стійкістю. Туберкульоз з широкою медикаментозною стійкістю - це форма, що реагує на ще більш обмежений вибір ліків.

Майже третина населення земної кулі інфікована туберкульозними бактеріями. Коли вони потрапляють в організм людини – не завжди розвивається активний туберкульоз, бо імунна система контролює інфекційний процес і не дозволяє збудникові розмножуватися в організмі. Людина інфікована, але здорова. Нормальне функціонування імунної системи відбувається в умовах повноцінного, раціонального харчування та здорового способу життя. Алкоголь, вживання наркотиків, надмірне куріння тютюну, харчування з недостатньою кількістю білків та вітамінів, важкі фізичні та психічні навантаження, хронічний стрес – призводять до ослаблення імунної системи. Якщо імунна система слабка (або в організм потрапляє велика кількість збудника) – розвивається захворювання, яке може мати клінічні прояви туберкульозу або протікати безсимптомно. Туберкульозна бактерія вражає всі органи і системи організму людини – очі, кістки, шкіру, сечостатеву систему, кишечник тощо. Найчастіше зустрічається туберкульоз легень.

Збудники туберкульозу є одними з найбільш стійких у навколишньому середовищі мікроорганізмів. Вони на диво життєздатні, стійкі до висихання, холоду та більшості дезінфікуючих засобів. Мікобактерії туберкульозу можна виявити в мокроті, слизу, промивних водах бронхів, шлунка, плевральному ексудаті і т. д. Зараз просте бактеріоскопічне дослідження є недостатнім. Раціональними вважаються бактеріологічний (метод посіву) і біологічний (зараження лабораторних тварин).

Основним джерелом інфекції є хвора на відкриту форму туберкульозу людина. Збуд­ник потрапляє у навколишнє середовище з харкотинням хворого, при туберкульозі ін­ших органів – з калом, сечею, гноєм, слиною. Мікобактерії туберкульозу виявляють у молоці матері-годувальниці, хворої на туберкульоз.

Воротами інфекції є дихальні шляхи, травний канал, шкіра, слизова оболонка миг­даликів тощо. Найчастіше мікобактерії проникають в організм через дихальні шляхи, тобто аерогенно (80-90 %).

Зараження на туберкульоз відбувається у випадку спілкування здорової людини з хворим на туберкульоз, під час розмови, кашлю, чхання, коли краплини слини та харкотиння, які містять мікобактерії туберкульозу, з повітрям потрапляють у дихальні шляхи інших осіб. Краплини слини хворого осідають на землю, висихають. У такому вигляді мікобактерії туберкульозу можуть зберігатися тривалий час, а потім під час сухого прибирання приміщення піднімаються у повітря з пилом і далі аерогенно потрапляють в організм здорової людини.

Сьогодні в Україні прийнято всесвітню стратегію боротьби з туберкульозом. "Якщо ти кашляєш більше трьох тижнів, у тебе підвищена температури тіла протягом тривалого часу в межах 37,5-38 °C, пітливість - це ознака того, що потрібно звернутися до лікаря. Якщо ситуація серйозна, людина здає мокротиння. У лабораторії висівають збудника хвороби і відразу визначають стійкість до препаратів, чим його можна лікувати. Це швидко і зручно", - розповідає фахівець фонду "Розвиток України". 

 Туберкульоз може розвиватися дуже повільно, найчастіше кілька місяців. У деяких випадках розпізнати туберкульоз досить складно й лікареві, й хворому. Іноді туберкульоз протікає не типово, особливо в людей, що живуть із ВІЛ. Саме тому для встановлення діагнозу потрібно кілька аналізів і обстежень.

Можуть бути випадки, коли є всі ознаки захворювання, але при дослідженні мокротиння збудник туберкульозу не виявлений, але є зміни на рентгенограмі, характерні для пневмонії. Тоді терапевт призначає лікування антибіотиками, що не мають протитуберкульозних властивостей. Якщо й після лікування антибіотиками немає поліпшення, то пацієнта направляють до лікаря-фтизіатра для додаткового обстеження.

За всі роки незалежності держава не раз намагалася побороти недугу, проте очікуваних результатів не отримано. Ще одну спробу зробили депутати, в своє останнє пленарне засідання перед виборами - нарешті, прийняти третю національну програму, яку фтизіатри чекали ще з початку 2012 року. На відміну від двох попередніх, вона найдорожча. На її реалізацію з державного бюджету виділять 1,8 млрд грн. Приблизно половина піде на підвищення кваліфікації медиків, реорганізацію і технічне оснащення лікарень. В Україні презентовано новий п'ятирічний міжнародний проект - "Посилення контролю за туберкульозом" загальною вартістю 17,9 млн дол. США. Він спрямований на посилення загальнодержавних заходів з протидії захворювання на туберкульоз і здійснюватиметься зусиллями Агентства США з міжнародного розвитку у 10-ти регіонах України.